Працюючи в архіві, спілкуючись з іншими дослідниками, прийшов до висновку, що архівна сфера в Україні вимагає докорінної зміни у підходах до доступності архівних документів. Ситуація, яка склалася в архівах України на сьогоднішній день, не дозволяє говорити про дотримання демократичних прав і свобод громадян. У всьому світі доступність інформації є однією з основних складових свободи слова та інформації. Для України, як для держави дотримується курсу на європейську інтеграцію, дотримання демократичних прав і свобод є головним вектором у роботі державного апарату, в тому числі і Державної архівної служби України.

Одним із головних завдань архівної служби є збереження архівних документів. У сучасному розумінні це завдання має виконуватися через забезпечення вивчення та популяризації архівних фондів, через оприлюднення, публікацію, копіювання наявних в Національному архівному фонді джерел, при обов’язковій роботі по збереженню першоджерела. Підхід, коли під збереженням документів розумілося їх складування у сховищах пішов разом з припиненням існування СРСР. Зараз головним є забезпечення доступності архівних фондів для їх дослідження та вивчення, а також забезпечення максимальної зручності в цьому. Для архівів Європи такий підхід давно став нормою.

Архівна спадщина України являє собою сукупність сотень тисяч фондів, що зберігаються в десятках архівів по всій території країни. Працюючи з документами в архівах, розумієш який криниця найважливішої інформації, яке багатство, зберігають архіви. Документ це генеалогічного або краєзнавчого характеру, інструкція бійця УПА або акт про звірства німецько-фашистських загарбників. Кожен документ, кожне джерело має величезну цінність для кожного з нас, і тим ціннішим він стає зараз, коли ми живемо в інформаційному суспільстві. Сьогодні, як ніколи раніше, стає важливим зберегти інформацію в тому вигляді, в якому вона спочатку з’явилася, не допустивши спотворення і перекручування. Головним інструментом в цьому і є доступність інформації, можливість її отримання, вивчення, обробки, копіювання та публікації.

Сьогодні архівна сфера України все ще залишається неоднорідною зберігаючи відтінок радянського підходу до архівної справи, густота якого зменшується з просуванням зі Сходу на Захід. Але у всіх архівах неприменно зберігаються загальноукраїнські тенденції продиктовані центром в особі Державної архівної служби України.

Крім загальних для більшості архівів господарсько-просторових проблем (брак персоналу і приміщень), в кожному архіві є свої індивідуальні проблеми доступу обумовлені людським фактором. Незважаючи на те, що Україна робить спроби приведення законодавства до європейських норм, проблем не тільки не зменшується, але й додається з кожним новим законом або зміною в законі. Неоднозначність трактувань понять закону «Про захист персональних даних» наводить часто до курйозних і парадоксальних ситуацій, ускладнює роботу дослідників. А зміни до закону про архівну справу можуть призвести до знищення цілих масивів за своїм важливих для розуміння української історії та її збереження документів.

Архівна сфера України потребує громадського моніторингу. Існуючі проблеми архівів, проблеми необгрунтованої відмови в доступі, в отриманні копій (зокрема пов’язаних з неоднозначністю нових законів), завищені тарифи на архівні послуги вимагають виявлення на рівні всієї України, усвідомлення причин їх появи та усунення як таких.

Для цього створено цей сайт, на якому будуть висвітлюватися питання проблем доступності Національного архівного фонду України. Про все, з чим Ви зіткнулися при роботі в архівах України, пишіть на адресу info@arhives.in.ua

З повагою, генеалог Сергій Фазульянов
fazulianov@gmail.com